Управління капіталом І. Принципи та основні методи

Щоб досягти успіху в трейдингу, недостатньо мати перевірену торгову стратегію, необхідно вміти грамотно керувати торговими ризиками, адже будь-яка маржинальна торгівля так чи інакше пов'язана з ризиком, неможливо отримувати прибуток у кожній окремо взятій угоді.

Управління капіталом або маніменеджмент – це набір правил і методів визначення розміру торгової позиції. Будь-яка торгова система має прибуткові періоди та періоди просадок, тому грамотне управління розміром позиції збільшує потенціал отримання доходу у першому випадку та знижує збитки у другому. Слід пам'ятати, що всі ці методи УК слугують тому, щоб максимізувати ефективність торгової системи і працюватимуть лише в тому випадку, якщо сама система є прибутковою. В іншому випадку, якщо торгова система не має логіки і є збитковою, то жодний маніменеджмент не врятує.

Основні методи управління капіталом

Торгівля фіксованим лотом – тут УК відсутнє як таке, торгівля завжди ведеться однаковим лотом, незалежно від того, наскільки збільшився чи зменшився в процесі торгівлі розмір депозиту. Така система підходить лише для тестування торгової стратегії на історичних даних, щоб потім на основі результатів підібрати оптимальну систему УК. Також торгівля фіксованим лотом застосовується коли немає іншого вибору - наприклад, у випадках дуже маленького розміру депозиту відносно мінімально допустимої величини контракту/лота.

Фіксовано-фракційний метод – торгівля фіксованим об’ємом на кожну одиницю торгового капіталу. По суті, це трохи ускладнений попередній метод. Якщо там ми завжди торгували фіксованим об’ємом, то тут він варіює залежно від стану рахунку – якщо рахунок зростає, об’єм теж зростає, якщо падає – то скорочується, але завжди зберігається співвідношення між Коштами та торговим об’ємом (Equity/Lots). Містить три параметри – розмір лота, розмір капіталу та крок збільшення.

Наприклад, початковий депозит 10000 USD, початковий об’єм 0.1 лот, а крок збільшення 1000 USD. Залежно від результатів торгівлі та поточного розміру Коштів наш обсяг угоди буде змінюватися – якщо Еквіті буде 11000 USD, він становитиме 0.11 лот, якщо 25000 USD – 0.25 лот, а якщо 9000 USD – 0.9 лот відповідно. Чим коротший крок, тим більш плавно змінюється крива дохідності.

Фіксовано-пропорційний метод – був запропонований Райаном Джонсом, його суть у тому, що збільшення числа лотів (контрактів) відбувається не напряму, залежно від Еквіті, як у попередньому методі. Перехід на кожний наступний рівень збільшення об’єму відбувається по досягненню розміру прибутку на певну величину, яка з кожним наступним кроком стає дедалі більшою. Пропорцію між кількістю лотів (контрактів) до необхідної кількості грошей на торговому рахунку називають "дельта". Залежно від того, наскільки ви агресивно чи консервативно торгуєте, ви можете міняти дельту у нижченаведеній формулі. За меншої дельти – більш агресивна торгівля, за більшої дельти – більш консервативна.

Поточний рівень Еквіті + (Кількість лотів х Дельта) = Новий рівень Еквіті

Наприклад, початковий депозит 10 000 USD, початковий об’єм 1 лот, дельта 5000 USD. Щоб перейти на 2 лоти, потрібно, щоб розмір рахунку зріс до 15000 USD:

10000 USD + (1 лот х 5000 USD) = 15000 USD, далі за формулою
15000 USD + (2 лоти х 5000 USD) = 25000 USD
25000 USD + (3 лоти х 5000 USD) = 40000 USD, тощо

Порівняння з фіксовано-фракційним методом (1 лот на кожні 10000 USD) у таблиці нижче:

Зі зростанням розміру рахунку при ФП методі агресивність торгівлі знижується, але варто зауважити, що середня кількість торгових угод між збільшенням обсягів зберігається приблизно на одному рівні.

Торгівля з фіксованим ризиком – передбачає встановлення рівня максимально допустимих втрат у окремій угоді, вимірюється у відсотках капіталу. Наприклад, при депозиті в 5000 USD та максимальному ризику на угоду 2%, наші максимально можливі втрати у ній обмежені у 100 USD. Об'єми кожної з угод у лотах будуть відрізнятися, але величина максимально допустимих втрат у грошах, яка визначається як % від капіталу, повинна залишатися стабільною. Це найпоширеніший і, мабуть, найефективніший метод УК.

Необхідний об’єм розраховується щоразу, залежно від величини встановленого стоп-лосс, при цьому потрібно знати, як рахувати вартість пункту.

Необхідний об’єм = Ризик на угоду в грошах / (Вартість пункту на 1 лот х Величина стоп-лосс у пунктах)

Наприклад, нам потрібно розрахувати необхідний об’єм за наступних параметрів – валютна пара EURUSD, стоп-лосс виставлений на відстані 500 пунктів від ціни входу, депозит 7000 USD, ризик на угоду 1%.

Для початку, порахуємо величину ризику в грошах, він дорівнює 7000 USD x 1% = 70 USD. Вартість пункту на 1 лот рахуємо за відомою формулою – 0.00001 x 100000 x 1 = 1 USD. Обчислюємо необхідний об’єм - 70 USD / (1 USD x 500) = 0.14 лотів.

Агресивні методи торгівлі

Після того, як ми описали основні методи УК, варто окремо згадати про низку агресивних прийомів у трейдингу, які користуються певною популярністю у трейдерів, особливо серед новачків. З одного боку, дані методики приваблюють своєю простотою, з іншого – несуть у собі небезпеку. Спільним у них є те, що всі ці методи, зрештою, призводять до втрати контролю над ризиками і тому не можуть бути ефективними способами управління капіталом.

Серед таких способів розрізняють:

Усереднення – метод, що передбачає додавання до збиткової позиції. Це коли відкривається угода, зазвичай без стопу, а коли ринок починає йти проти позиції (з'являється плаваючий збиток), трейдер відкриває ще одну позицію тим самим об’ємом і в той же бік, сподіваючись на те, що ринок розвернеться і вдасться швидше відіграти втрати (адже на ринку вже подвійний об’єм) і вийти в нуль або плюс. Але часто буває, що ринок йде далі без розвороту – у цьому випадку трейдер продовжує відкривати нові й нові позиції поки вистачає вільних коштів на рахунку. Зрештою, сумарний обсяг стає набагато більшим від початкового, а ризик втрати капіталу надто великим – досить зовсім незначного продовження руху ціни, щоб спрацював стоп-аут.

Мартингейл - ще більш агресивний підхід, коли усереднення відбувається з помноженням на коефіцієнт. Наприклад, перший вхід 1 лот, другий – 2 лоти, третій – 4 лоти тощо. Тут був застосований коефіцієнт (множник) 2, але його значення може бути будь-яким іншим. У цьому випадку торговий об’єм і ризики зростають ще швидше, порівняно з простим усередненням, а значить дистанція до стоп-ауту ще ближча. Справедливим є і протилежне – скорочується також дистанція для виходу в нуль або профіт, що трапляється досить часто.

Локування – це коли замість ордеру стоп-лосс використовується відкриття угоди за тим самим інструментом і тим самим обсягом, але у протилежний бік. Збиток за першим ордером компенсується за рахунок прибутку за другим, і позиція таким чином знаходиться в замку (лок). Цим способом часто користуються трейдери, коли з психологічних причин не хочуть фіксувати негативний результат. З одного боку може здатися, що все гаразд і ризики під контролем, але з іншого створюється ілюзія, що можна буде «розрулити» обидві позиції в плюс. Новачки часто спочатку закривають прибуткову угоду за тейк-профітом, а потім чекають коли збиткова розвернеться і теж вийде в плюс, часто цей процес відбувається із усередненням. Крім того, не слід забувати, що на обидві відкриті позиції щодня нараховуватиметься негативний у сумі своп.

Пірамідинг – це, на відміну від усереднення, додавання до прибуткової позиції у надії на продовження ходу ціни, щоб таким чином отримати ще більший прибуток за час тренду. Тут є недолік – зростає сумарний об’єм, а отже достатньо зовсім невеликої корекції, щоб втратити весь накопичений прибуток.